Перейти до вмісту

Ікона Подружніх зустрічей

Перебувайте ж у Моїй любові… (Ін 15,9)

Пояснення ікони дає Єжи Ґжибовський:
Я багато років думав про те, як зобразити те, як я переживаю мій зв’язок з Іренкою в нашому шлюбі, як переживаю мій зв’язок з Господом, як переживаю таїнство шлюбу – як картину. Як картину, яка допомогла б мені, а, найперше, учасникам Подружніх зустрічей переживати свій шлюб, свій зв’язок, діалог чоловіка і дружини з собою і з Господом. І, коли я в 2004 році познайомився з творчістю художника Венціслава Пірянкова (Ventzislav Piriankov), болгарського художника, який працює в Польщі, я одразу подумав, що він буде здатний створити таку картину. Він був автором кількох картин, присвячених подружньому життю. Коли я зустрівся з ним і розповів йому свою ідею, що я хотів би, щоб ця картина так виглядала, то він сказав мені,  що я прошу його про неможливі речі, що для цього потрібна не одна картина, а якийсь цикл картин. Але погодився спробувати. Коли кілька місяців пізніше я прийняв цю ікону від нього, я побачив, що він зобразив на ній все те, що – я думав – на ній має бути, і навіть більше. Згодом інші люди казали, що вони бачать на ній різні речі для себе, яких я не бачу. Це мене дуже втішило: значить, у цій іконі є певний універсалізм – бо кожний може побачити в ній те, що хоче.

А те, що я бачу, що ми з Іренкою бачимо, – це чоловіка і дружину, які творять одне ціле, одне обличчя. Вони творять одну плоть, але не цілком, не до кінця, бо тут є така чітка межа між ними, яка показує, що вони не зливаються в одне, але кожний з них залишається собою, не втрачає свою особистість в цій єдності. І це дуже важливо. Якщо придивитись зблизька, можна побачити такі мазки фарби – я в них бачу рубці, тобто, сліди страждань від труднощів, які у своєму зв’язку, у своєму діалозі кожний переживає у своєму подружжі. Але врешті-решт вони вже творять нове обличчя: вони вже пережили ці труднощі і [дивляться] з таким великим спокоєм і умиротворенням. Я бачу в цій іконі і переживаю свій шлюб, свою любов, свою єдність.

У фоні можна побачити хрест. Кожне подружжя переживає свій хрест. Воно переживає цей хрест, своє страждання, спільно, але кожний із них також по-своєму. Можна побачити, що ці частини хреста є на висоті облич кожного з них окремо. Це не якесь беззмістовне страждання, оскільки страждання Христа мало свій зміст, так і їхнє життя, їхнє спільне життя з усіма цими труднощами, – це, дякуючи благодаті Божій, дорога до святості, зображеної німбом довкола їхніх облич. Ці два обличчя, які творять одне – для мене це очевидно, що це – обличчя Христа. Христа, який промовляє до подружжя: “Перебувайте ж у Моїй любові”. Ми дуже часто ці слова читаємо, чуємо в церкві, читаємо у Святому Письмі, але не завжди задумуємося над тим, що вони особливо сказані Ісусом для подружжя. “Ви…[чоловік і дружина,] перебувайте ж у Моїй любові” і трохи згодом “Це є заповідь Моя, щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас”. І як любити один одного? Як застановлятися у взаємній любові? Через діалог, такий діалог, який ми пропонуємо на наших духовних вправах, на наших Подружніх зустрічах.

Варто зауважити кольори на цій іконі. Золотий колір символізує святість, а червоний колір  – царство. Шлюб – це дорога до царства небесного, яке вони вже переживають із собою у своєму житті. Це – ікона. Ми називаємо це іконою, оскільки дивимося так у цілому на цю картину, але вона не була написана, вона була створена сучасною технікою, але це не міняє сутності того, що можемо її називати іконою. Вона була освячена Архиєпископом Станіславом Гондецьким (Stanisław Gądecki), Познанським митрополитом у Польщі, під час Міжнародного конгресу Подружніх зустрічей у 2005 році.

Багато копій цієї ікони, багато картин є у квартирах людей учасників Подружніх зустрічей у всьому світі. Дуже часто, коли ми йдемо в гості і маємо якісь зустрічі в помешканнях наших друзів, ми бачимо цю ікону в їхніх спальнях над ліжками, в інших частинах їхніх квартир, на шафі, наприклад, вона нагадує: “Перебувайте ж у Моїй любові” і любіть один одного у вашому, конкретно, у вашому подружжі так, як Христос полюбив вас. Це – дорога, шлях до святості. Шлях їхнього діалогу, який веде їх до істинної зустрічі. Ця картина, можна сказати, – це праобраз кожного подружжя.