Перейти до вмісту

Блаженніший Любомир про послух у подружжі – зустріч 28 червня 2015 року

Запитання від спільноти Подружні зустрічі:

Стосунки між чоловіком і жінкою, апостол Павло каже, що чоловіки мають любити своїх дружин, а жінки – коритися. Як це розуміти? Деколи буває, що є неповага до людської гідності або якесь приниження чи зраненення. То як виконувати цю таку заповідь?

Блаженніший Любомир:
Бачите, подружжя – це, згідно з наукою святої Церкви християнської – то одноразове і нерозривне, хіба що котрась сторона вмирає, тоді друга – вільна. Але, як довго вони живуть, вони повинні розуміти відношення один до одного. То дуже дуже важлива і складна проблема. Чим вона складна? Дуже таке поверховне і легкодушне розуміння, що таке любов. Любов, значить, так як його уживає телебачення, різні фільми, в літературі, рахується дуже поверховно. Властиво, дуже часто любов – це трактують як свого роду відношення більш емоційне. Емоція, безумовно, також має своє місце у відношенні подругів. Але, що значить любити? Любити – значить, бажати добра другій особі. В шлюбі є дві особи: чоловік і жінка, щоб бажати один одному добра. Відразу тут вже ходить та проблема, яку ви вже натякнули, а саме: пошана людей, чоловіка і жінки один до одного. Ви знаєте, дуже часто, особливо, як я пригадую такий випадок, був свідком такого випадку. Отже, в Нью-Йорку в Америці, там, як присягу складають, клячачи. І клякають перед тетраподом, священик ставить Євангелію, отже, на тетраподі є Євангелія, на столі і, коли складають присягу, жінка ставить руку на Євангелію, чоловік ставить руку на руку жінки, а священик вже тоді єпитрахилем покриває ті руки. Отже, прийшло до того моменту, що вони поклякали. Мама молодої біжить, бо там не було іконостасу в тій церкві в Нью-Йорку, так забігає за тетраподом і каже: «Марійка, став руку наверх!». Хто має руку наверха, той має керувати. Ми маємо що? Ми в подружжі говоримо про любов, взаємна любов, вони присягаємо до смерті любов. Але також говориться про послух жінки.

Тепер же ж цей послух жінки. Я також мав таку дуже-дуже серйозну дискусію зі старшою добродійкою, яка була дуже проти того, що жінки мають слухати. А я кажу, то не розходиться про слухання, чи Ви вжили таке слово «підкорення». То відноситься до: чоловік у подружжі, в подружній ситуації несе відповідальність головну, відповідальність за добро цілої тої сім’ї. Це, те, що кажеться «послух жінки» – це не значить, що вона є рабиня, що має сповняти всі, як сказати? – прикази свого чоловіка. Має таке, знаєте, упокорення, розходиться у те, що чоловік остаточно, – бо хтось один – мусить нести відповідальність за цю родинну одиницю. І це є та думка. А відношення? То не має бути відношення пана до невільника чи до невільниці. Це має бути взаємна любов. Одним словом, одне одного мають любити.

Дозвольте, що я тут ще один елемент додам. Коли двоє в парі присягають один одному досмертну вірність, любов і так далі – що за тим стоїть? Бо ж то є свята тайна. То не є контракт – що от, підписали контракт і все в порядку. Тут розходиться про те, що один одного мають освячувати. Це є елемент, який не можна забувати в подружжі. Чоловік і жінка – вони вступають у подружній зв’язок, але, як я кажу, це не є тільки якийсь адміністративний акт. Це є зобов’язання один одному допомагати ставати святим. Ця тайна – це є джерело ласки для того, хто одружується. Тому то відбувається – за часів радянських було в ЗАГСі, але там був контракт, а ми це робимо в церкві, це є свята тайна. Бо ці двоє осіб один одному присягають, що будуть дбати про духовне добро. От любов тут, також це є духовне добро. І що? Вони мають один одного освячувати. Тому таке поняття: хтось головує, а хтось підчинений – властиво, воно цілком не властиве. Знаєте, мужчини – шановні панове також – люблять те підчеркати, що «ти маєш мене слухати». Бачите, пам’ятаймо, що Адам і Єва, перша пара, про яку Святе Письмо говорить. Був один чоловік, який каже: « А, видиш, жінка – з ребра чоловіка». Але не треба забувати, яке є значіння тої науки Святого Письма. Що чоловік і жінка є рівноправні, що вони обоє є особи, люди. Не хтось ліпший, а хтось гірший. Чоловік і жінка є одного права, є обоє люди. Їм обом належить повна пошана. Це є таке розуміння, властиво, з розуміння Святого Письма. Тому будь-яке відношення таке, знаєте, хтось пан, а хтось невільник – не відповідає поняттю християнського подружжя. То є дві рівноправні особи, які зобов’язуються один одного любити і один одного освячувати.

Залишити відповідь