Двері в хату відчиняйте,
Рух Подружній зустрічайте.
Ми йдемо від хати до хати,
Щоб радості до свята додати
І вам про діалог нагадати…
Велика радість і слава Богу, що цього року нам вдалось організувати вертеп, з яким протягом різдвяних свят ми об’їхали 15 парафій Київської Архиєпархії! Особливістю вертепу нашої спільноти є те, що учасниками дійства є подружні пари, і ключовим повідомленням є не лише радісна звістка про Бога, що став людиною, але й також пригадування того, що Бог завжди є з нами у наших подружжях і завдяки Йому, а також справжньому діалогу ми можемо плекати свою подружню любов.
Цього року наш вертеп був авторським, дуже актуальним (скажімо, ангелами були лікарі, а троє царів зі Сходу перебували на карантині через ковід), цього року у нашому вертепі була присутня Свята Родина – як пригадування кожному подружжю про їхню дорогу до святотості.
Ось що про наш вертеп написала його авторка Тетяна Шпайхер на своїй сторінці в Facebook: «Мій єдиний цьогорічний вертеп однак вийшов дуже крутим, не тільки через текст, але й через подружжя із спільноти Подружні Зустрічі УГКЦ, в яких зародилася його ідея і які його чудово організували, і усім людям, які його зіграли. Дивитися – одне задоволення».
Надзвичайно теплими були відгуки з усіх парафій, на яких ми побували. Ось лише один з них: «Прекрасний вертеп спільноти Подружні Зустрічі УГКЦ у Храм Миколи Доброго УГКЦ на Подолі! Дякуємо за ваші відкриті серця, щирість та радість у прославі новонародженого Ісуса Христа! Кожне сказане ваше слово – це поширення Доброї Новин та сіяння добра! Вертеп сучасний, розкриває проблематику сьогодення, але через призму вічних істин та Божого народження! ДЯКУЄМО!» (з допису о.Романа Сиротича у Facebook).
Дійовими особами в цьогорічному вертепі були ведучі та учасники київського осередку спільноти Подружні Зустрічі УГКЦ: Свята Родина – Віктор і Наталя Шоп’як, Пастушки – Михайло і Оксана Калюс, Звіздарі – Анатолій та Любов Задорожні, с.Миколая СНДМ, Меланія Свистун, Ангели-лікарі – Андрій і Марта Свистун, Жиди – Петро і Оксана Галуги, Ірод та Чортиця – Іван та Іванна Гошовські, Андрій і Оксана Смальчук, Царі в Тік-Тоці – Богдан Сенчук, Олексій Зозуленко, Андрій Смальчук.
Подружжя Гошовських, які вперше брали участь у вертепі нашої спільноти, поділились своїми почуттями та враженнями після одержаного досвіду:
«Про вертеп наша сім’я подумала ще в часі святкування дня святого Миколая. Так як ми з дружиною обоє з сіл з західної України і вертеп був невід’ємною частиною святкування Різдва Христового Сина, а наш син жив завжди у місті і ніколи вертепу не бачив, тому нам дуже хотілось, щоб дитина була знайома з традиціями нашого народу.
Не пройшло і тижня часу, як нам запропонували взяти участь у вертепі, тоді ми і подумали, як швидко реалізовується те, що ми задумуємо і були дуже задоволені з того, як все складається. Хоча в Івана є панічний страх публічного виступу із завченим текстом, та це не стало нам на заваді.
Про онлайн та офлайн репетиції можна сказати багато цікавого, як збирались учасники, як підбирались ролі, та основне ми почули зі слів досвідчених учасників вертепу, коли запитали: а для чого це вам дорослим і реалізованим людям? І їхня відповідь “Щоб звіщати людям добру новину про народження Ісуса Христа” нас настільки вразила і ми відчули, що таке служіння іншим у християнському житті.
Дуже раді (хоча почуттів була значно яскравіша палітра), що мали змогу доєднатись до цієї ініціативи і відвідати 15 парафій та декілька родин з цією звісткою.
Вважаю, що ми збагатились не тільки новими знайомствами, контактами та зв’язками, а і духовно – це була нагода навчатись і зростати в плані християнства, бачивши його іншу сторону, яка є дієвою, рішучою і має на меті бути і допомагати іншим ставати практикуючими християнами. З почуттям вдячності, сім’я Гошовських».
Вперше у вертепі брали участь і подружжя Анатолія та Люби Задорожних. Своїм відгуком поділився Анатолій: «Коли з дружиною прийняли рішення доєднатись до вертепу, то спочатку дуже переживали, оскільки це був наш перший досвід вертепу. Але відвідуючи парафії та людські домівки, бачачи щасливі обличчя людей, яким сповіщали радісну звістку про народження Христа, ми самі наповнювалися радістю, відчували причетність до чогось величного та глобального, до чогось, що вшановується по всьому світу вже сотні років. Щиро бажаємо відчути ці емоції всім іншим!»
Ви двері від хати й сердець відчинили
Ви у родину Бога впустили.
Маленький Ісусик завжди з вами буде.
Впускайте в родину свою Бога люди.
І будьте відкриті на іншу людину
Бо з нею приходить Господь у родину.
На згадку залишаємо тут посилання на відео-запис виступу нашого вертепу на парафії Василія Великого 9 січня у Києві.
P:S: Радіємо, що святкування Різдва цьогоріч було радісним в усіх наших осередках. Львів’яни зібрались на численну різдвяну подружню зустрічі, франківці та чортківці колядували – доки їм дозволяли карантинні обмеження, а друзі з Тернопільського осередку вже вдруге організували чудовий вертеп також з подружніх пар разом з дітьми, про який написала дуже схвальну статтю місцева преса.
Христос Рождається!
Славімо Його!
Фото – Олександр Савранський, ЖивеТБ
